Конституційний Суд України ухвалив рішення щодо деяких приписів Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX, що стосуються надання щорічних відпусток.
Зокрема, визнані неконституційними:
– обмеження щорічної основної відпустки тривалістю до 24 календарних днів для неповнолітніх та осіб з інвалідністю (законодавство гарантує представникам цих категорій працівників довший відпочинок, і позбавлення їх оплати за ці дні є порушенням принципів рівності та людської гідності);
– можливість роботодавця надавати «примусові» відпустки без збереження заробітної плати замість невикористаних днів щорічної основної відпустки тривалістю понад 24 дні (право на відпочинок та щорічну оплачувану відпустку прямо гарантоване статтею 45 Конституції України, роботодавець не має права в односторонньому порядку замінювати передбачені законом оплачувані дні на відпустку без збереження зарплати);
– непевні строки обмеження тривалості відпусток, більших за 24 календарних дні (з огляду на принцип юридичної визначеності та засадничу вимогу чіткості строків обмежень прав і свобод в умовах воєнного стану, обмеження повинні мати чітко визначені строки).
Головний висновок суду: під час воєнного стану держава може обмежувати конституційне право працівників на відпочинок, але такі обмеження повинні мати чіткі строки та забезпечувати принаймні мінімальні гарантії відпочинку для відновлення сил працівників.
Норми, визнані неконституційними, повністю втратили чинність 19 травня 2026 року.